• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про заклад
• Історія

Історія закладу освіти

Дбати про народну освіту – обов’язок кожного. Освіта народу завжди зустрічала перешкоди на своєму шляху. Особливо важко було здобути освіту козинцям у давні часи. Але не дивлячись на важке життя, війни, безробіття, козинці прагнули відкрити для своїх дітей школу.

У роки Великої Вітчизняної війни школа в Козині мала невелику перерву, але як тільки німців вигнали з села, діти пішли до школи.

Перші згадки про школу на хуторі Козин датуються 1900 роком. Влітку цього року на хутір приїхав перший учитель Ковалевський Іван Феодосійович. Попа на хуторі не було і вчителю довелося викладати «Закон Божий». Перших 16 учнів навчали у хаті Чиженка Федора Даниловича. У 1902 році на кошти земства було збудовано приміщення «однокласного народного училища» ( обласний державний музей, фонд 707, опис 226, справа 22). Приміщення мало одну класну кімнату і квартиру, в якій жив сторож. Сім’я вчителя жила в іншому будинку. Учні всіх трьох класів навчалися одночасно в одному класі. За довгими столами на ослонах сиділо по 3-4 учні. Навчатися могло не більше 40-а дітей. Про важкі умови життя та навчання свідчать такі факти: в 1903 році із 16-ти учнів 3-го класу успішно закінчили школу лише 2 учні – Гартік Кузьма Олексійович та Сукач Гаврило Євтухович.

До 1917 року земську школу закінчували одиниці, інші діти не мали змоги вчитися, бо треба було заробляти гроші на проживання. Навчальний рік починався 1 жовтня, а закінчувався 1 квітня. Підручники «Буквар», «Зернышко», «Весенние восходы», «Правописание», «Математика-задачник» були написані російською мовою. Діти вивчали тільки букви, цифри та «Закон Божий». «Закон Божий» вивчали по «Псалтирю» та «Євангелію».

І.Ф.Ковалевський працював у Козині по 1903 рік. Потім виїхав у село Пріцьки Кагарлицького району і став попом.

До революції дітей у Козині вчили вчителі Лосіцький, Раков, Бобрин, Архангельський( ініціали невідомі), пізніше –Шпичаков Борис. Останній учитель був досить прогресивним. Вечорами для молоді читав лекції про місяць, зірки, висловлював передові погляди про життя.

У 1917 році в Козинській початковій школі навчалося 40 дітей, в 1921 році – 130 . У школі було кілька вчителів, які вечорами вчили грамоті доросле населення. Сільрада забезпечувала зошитами, підручниками, гасом тих, хто навчався у лікнепі. Активно працювали вчителі Аркадій Іванович Нагорський, Мудрак, Гуменний, Іщенко, Снісар.

У серпні 1930 року була опублікована постанова Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народних Комісарів СРСР «Про загальне обов’язкове початкове навчання». В Козині у той час була початкова школа з чотирирічним курсом навчання. Усі діти віком 8-10 років повинні були навчатися в школі, хоча навчалися не всі через тяжкі матеріальні умови. У 1922 році в Козині було побудовану нову «червону школу», Червону тому, що вона зовні була пофарбована в червоний колір.

У 1930 році був перший випуск чотирічної школи – 30 учнів. У 1932-1933 навчальному році у Козинській школі було 202 учні у трьох групах.

У 1933-1934 навчальному році в школі навчалося 240 учнів, була створена піонерська організація.

117 колишніх учнів Козинської школи загинули під час боротьби з фашистами у Великій Вітчизняній війні.

Зразу ж після визволення селища від німецько-фашистських загарбників 7 листопада 1943 року завідуючий Обухівським райвно Харчук доручив Гартік Катерині Ничипорівні (перед війною закінчила Київський учительський інститут) та Сукач Наталці Микитівні підготувати школу до роботи. Обидві народилися в Козині, закінчили Козинську школу, інститути, і пропрацювали в її стінах усе своє життя, випустивши зі школи не одну сотню козинських учнів. Вони організували ремонт школи, бо під час окупації там спочатку була конюшня, а потім пекарня. Активну участь у підготовці школи до навчання взяли всі жителі села. З 3 грудня 1943 року школа відновила свою роботу. Перший, третій класи вела вчителька Сукач Н.М., другий, четвертий класи – Гартік К.Н.

У п’ятому класі було 31 учень, і всі предмети викладали Сукач Н.М. та Гартік К.Н.

У 1944 році було призначено директором Козинської школи Бараха Генріха Юхимовича та направлено в школу нових учителів.

У 1945 році був перший післявоєнний випуск семикласників.

У зв’язку з тим, що в 1947-1948 роках у 6 класі було тільки 12 учнів , школу перевели в початкову ( директор Завальна Валентина Миколаївна).

З 1948-1949 навчального року школа стає семирічною (директор Підтілок Віра Юхимівна).

У 1949-1951 навчальних роках школу очолює Омельченко С.Н, з 1951 по 1956 роки –Устименко Яків Якович, з 1956 по 1962 навчальні роки – Сковердяк Надія Петрівна, з 1962 по 1963 роки – Татаренко Петро Олексійович, з 1964 по 1976 навчальні роки –Левченко Антон Васильович.

З 1961 року школа стала восьмирічною.

Козинська селищна рада постійно приділяла увагу школі та її вихованцям, заслуховувала стан навчально-виховної роботи в Козинській восьмирічній школі ( протокол № 9 від 29 квітня 1952 року). Також зверталася увага на поведінку учнів школи та було зобов’язано батьків, діти яких порушують дисципліну, провести з ними відповідну роботу( просканувати протокол).

З 1958 року відкрито вечірню школу робітничої молоді, що дало можливість отримали середню освіту без відриву від виробництва 364 учням. Перший випуск вечірньої середньої школи відбувся у 1960 році. З 1941 по 1977 рік в Козинській школі робітничої молоді отримали середню освіту 696 чоловік.

У 1968 році на посаду вчителя молодших класів була призначена Губенко Галина Зосимівна ,Жидко ЛюдмилаТихонівна-старшою піонервожатою, Божко Галина Андріївна-вихователем групи продовженого дня, а у 1969 році -Журба Ольга Федорівна на посаду У 1972 році на посаду вчителя російської мови та літератури була направлена Лаврентьєва Євгенія Миколаївна.

З 1972 року школа працювала за кабінетною системою, була забезпечена технічними засобами, наочністю, роздатковим матеріалом.

Був створений лінгафонний кабінет, де учні за допомогою технічних засобів почали вивчати англійську мову. Раніше в школі вивчалася німецька мова.

У 1973-1974 навчальному році в педагогічний колектив влилося молоде покоління вчителів: Сова Микола Миколайович, вчитель фізичного виховання та Чубатенко Григорій Петрович, учитель фізики. У 1970 році прийшла працювати в школу вчителька хімії Алексєєва Лідія Павлівна, у 1975 році шкільні лави вчителів Козина поповнили вчителі молодших класів Існюк Віра Василівна, Геращенко Раїса Григорівна, у 1976 році- Старжинська Ганна Петрівна.

Кількість дітей у селищі зростає, і з вересня 1985 року школа переходить на двозмінну роботу.

У грудні 1985 року вперше в Козинській школі було проведено День самоврядування. Один день учні були господарями в школі: виконували обов’язки директора, завучів, учителів. Результати цього заходу були висвітлені на січневій районній конференції вчителів у доповіді Бутенко С.О.

У 1986 році починають будувати шкільну їдальню, будівництво якої завершено у 1987 році.

З 1986 року школу очолює Чернюшок Юрій Володимирович. Тісніше працює педколектив з учнями та батьками. Проводяться КВК між командами дітей та вчителів. Велику цікавість викликають родинні свята «Тато, мама і я – дружна сім’я».

З 1990 року школа стає дев»ятирічною .

У 1993 році дев»ятирічну школу реорганізовано у середню.

У серпні 1994 року місце директора звільнилося. Педагогічний колектив демократичним шляхом обирає директора зі своїх учителів. Ним стає Феденко Наталія Іванівна.

18 травня 2008 року у Міжнародний день музеїв при підтримці селищного голови Гартіка В.В. та місцевого благодійного фонду у Козинській школі відкрито єдиний у Обухівському районі Музей літератури рідного краю, екскурсії в якому ведуть учні. У Музеї зібрано історію української літератури та творчі доробки кожного письменника Обухівщини від найдавнішого до сучаснішого.

Влітку 2001 року при допомозі Обухівської райдержадміністрації та голови Козинської селищної ради Федоренка Миколи Микитовича добудовано два крила школи ( газета Обухівський край від 24 травня 2001 року). Це дало можливість учням і вчителям працювати в одну зміну. Тоді ж при підтримці Миколи Микитовича було відкрито комп»ютерний класс ( 11 компютерів- фото з газет), та закуплено обладнання для кабінетів трудового навчання та обслуговуючої праці.

У 2004 році гостинно відкрив двері актовий зал школи на 144 місця( раніше всі заходи відбувалися у спортивному залі). Завдяки батьківському комітету школи він набув естетичного вигляду.

У 2008 році Козинська школа отримала один із найцінніших подарунків – новітній спортивний комплекс: футбольне поле із штучним зеленим покриттям, бігові доріжки, майданчик для гри у волейбол, баскетбол, теніс, встановлено чимало тренажерів для занять спортом різних вікових категорій. Дбаючи про своїх учнів , педколектив увів у режим роботи школи урок здоров’я, який проводиться щоп’ятниці.

У 2007 році завдяки голові селищної ради Гартіку В.В. було проведено капітальний ремонт всередині приміщення школи, оплачено стенди для оформлення коридорів та класів, закуплено нові меблі для їдальні та класних кімнат.

Традиційним у школі стали свято Першого дзвоника, посвята в Добродейчики, День учителя, свято квітів, день туризму, свято Наума, Новий рік, свято рідної мови, козацькі забави, міс та містер школи, маленька україночка, свято Останнього дзвоника та випускний вечір. Щороку цікаво і насичено проводяться предметні тижні.

У 2010 році Козинська школа має два комп»ютерні класи, в яких 22 комп»ютери. Уроки інформатики проводять у школі з другого класу. Школа підключена до мережі Інтернет.

На сьогодні в школі працює учнівське самоврядування. Створено державу «Добродея» на чолі з Президентом та Радою Міністрів. Кожен клас- окрема мерія.

Налагоджено роботу батьківського комітету, який постійно надає допомогу школі.

Більше інформації про нашу школу та селище можна знайти в книжці "КВІТУЙ, КОЗИН, МОЯ ЗЕМЛЯ... (Історія селища Козин)" під редакцією Довгопя'т (Колінченко) О.М.. (ЧАСТИНА ІІ. ІСТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ СЕЛИЩА КОЗИН/Розділ 1. - частина цієї книги поміщена тут).

Коментарi