• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Цивільний захист населення

Інформація про проведення Дня цивільного захисту та Тижня безпеки дитини з 11 по 15 квітня 2016 року.

№ п/п Назва заходу Клас Дата проведення Відповідальні
1. Єдиний урок з ЦЗ 1-11 15.04.16 Класні керівники
2. Виставка малюнків «Безпека життя» 1-7 12.04.16 Вчителі образотворчого мистецтва
3. Вікторини з ЦЗ «Щоб у радості зростати, лиха слід не допускати» «Багато знати-вміло діяти» «Надзвичайні ситуації» 2-4 5-7 8-11 12.04.16 12.04.16 12.04.16 Класоводи 2-4 класів Класні керівники
4 Перегляд мультфільмів «Безпека на дорозі» 1-4 13.04.16 Класоводи 1-4 класів
5. Інформаційні блоки на уроках Хімії «Наколишнє середовище і людина» Фізики «Радіоекологія» 7 11 13.04.16 13.04.16 Бондаренко Л.І. Дудка Т.В.
6 Написання тематичних диктантів 2-4 14.04.16 Класоводи 2-4 класів
7 Практичний тренінг з евакуації «Увага всім» 1-11 15.04.16 Начальник штабу ЦЗ
8 Виховні години по класах «Небезпека вдома й на вулиці» «Паніка-масовий неусвідомлений жах» «Чому виникають пожежі» «Радіація і її наслідки» 1-4 5-7 8-9 10-11 15.04.16 Класні керівники та класоводи

Завантажити КОДЕКС ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ.

Завантажити МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки населення до дій в умовах загрози або вчинення терористичного акту.

ЗАХИСТ ДІТЕЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ


розділ розроблено Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту на замовлення ЮНІСЕФ

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя людей, заподіяне аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою подією, наприклад, такою, як епідемія або пожежа, що призвело або може призвести до неможливості проживання людей на певній території або об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей або значних матеріальних втрат.

Залежно від джерела небезпеки надзвичайні ситуації можуть бути природного, техногенного, соціально-політичного або військового характеру.

Боротьба з надзвичайними ситуаціями у світі давно вже стала загальною проблемою. Внаслідок лих природного й техногенного характеру, у світі щороку гине близько 3-х мільйонів людей, а матеріальний збиток від них становить щорічно від 50 до 100 мільярдів доларів.

Особливій небезпеці під час надзвичайних ситуацій піддаються діти, що обумовлено їх невеликим життєвим досвідом і обмеженими можливостями. Їм більше за інших загрожує травматизм, хвороби, небезпека втратити родичів і залишитись самотніми, безпомічними у великій масі людей, і тому вони потребують особливої турботи.

1. У випадку виникнення надзвичайної ситуації необхідно зберігати спокій і виконувати рекомендації, передані засобами масової інформації або іншими засобами оповіщення.

На випадок надзвичайних ситуацій на всій території країни, у регіонах і на всіх підприємствах створюються системи оповіщення й інформування населення. Передумовою для одержання важливого повідомлення є передача на її початку переривчастого звуку електросирени, який означає «Увага всім!».. Ці сигнали перед повідомленням передаються по всіх радіоточках, радіо та телеприймачах.

Інформація про загрозу або надзвичайну ситуацію (аварію), яка вже відбулася, передається, в першу чергу, в дитячі, навчальні й медичні установи, які перебувають у зонах можливого ураження. Особлива увага приділяється оповіщенню населення, яка працює або проживає поблизу потенційно небезпечних об’єктів.

Одержавши повідомлення, батьки (родичі дітей, вихователі, учителя або дорослі, які перебувають поруч з дітьми) зобов’язані вжити всіх рекомендованих і доступних заходів для забезпечення безпеки дітей.

Такими заходами можуть бути евакуація дітей разом з батьками (дорослими) з небезпечних місць, надання їм необхідної медичної допомоги, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, забезпечення повноцінним харчуванням, вживання заходів до розшуку батьків (родичів) дітей, які загубились тощо.

2. У разі безпосередньої загрози для життя і здоров’я необхідно будь-якими можливими способами залишити місце небезпеки.

У випадку виникнення безпосередньої загрози для життя і здоров’я людей у зв’язку з аварією на атомних електростанціях, небезпекою хімічного зараження місцевості, катастрофами природного походження (повінь, землетрус, пожежа), здійснюється їхня евакуація в безпечний район і розміщення там із забезпеченням прийнятних умов для тимчасового перебування.

При одержанні інформації про загрозу або виникнення небезпеки, необхідно негайно відшукати і взяти з собою: документи, які засвідчують особу дітей і їхніх батьків, гроші, наявні засоби індивідуального захисту (респіратор, марлева пов’язка для захисту органів дихання, одяг і взуття, пристосовані для захисту шкіри від радіоактивних і отруйних речовин), комплект верхнього одягу і взуття, залежно від пори року й погоди, запас продовольства й питної води в герметичному посуді і пакетах.

Дитині дошкільного віку вкладається в кишеню або пришивається до одягу записка, де вказуються її прізвище, ім’я та по батькові матері й батька.

На шляху евакуації необхідно виконувати всі розпорядження керівників, швидко й грамотно діяти за сигналами оповіщення, прибувши на кінцевий пункт пройти реєстрацію і розмістися в зазначеному місці.

Якщо евакуація не була організована, необхідно самим почати всі можливі дії, для того, щоб залишити місце безпосередньої загрози.

3. У надзвичайних ситуаціях краще, щоб діти перебувати під наглядом і доглядом батьків або інших близьких.

Під час надзвичайних ситуацій обов’язок стежити за тим, щоб діти не були розлучені зі своїми батьками або вихователями, покладається в першу чергу на їхню родину, навчальний заклад або установу, де перебувають діти, а в більш широкому масштабі – на місцеві органи влади, уряд країни й організацію Об’єднаних Націй.

Якщо все-таки діти розлучаються з батьками, місцеві органи влади або уряд відповідають за забезпечення дітям захисту і догляду. У їхні обов’язки також входить пошук батьків або родичів дитини. Діти, які були розлучені зі своїми рідними під час надзвичайних ситуацій, не можуть вважатися сиротами і не можуть бути всиновлені до повного з’ясування долі їхніх батьків або близьких родичів.

Якщо батьків або родичів дитини знайти не вдалося, краще, якщо її всиновить близька або знайома родина.

4. У надзвичайних ситуаціях дітям повинні бути забезпечені необхідна медична допомога, санітарно-гігієнічні умови й повноцінне харчування. При надзвичайних ситуаціях для грудних дітей особливо велику роль відіграє грудне вигодовування.

У місцях масового скупчення людей хвороби можуть поширюватись дуже швидко. Всім дітям біженців або дітям, які потрапили в надзвичайні ситуації, потрібно зробити щеплення відповідно до рекомендацій медичної служби, особливо від кору, відразу після того, як вони прибудуть на місце. Для них також повинне бути забезпечене постачання вітаміну А.

Вакцинацію під час надзвичайних ситуацій проводять, використовуючи саморуйнівні шприци (одноразовий шприц, який руйнується після одного уколу, унеможливлюючи використання його повторно).

Члени родини, медичні працівники й матері, у яких є необхідні знання та досвід, повинні допомагати й заохочувати матерів, які годують, продовжувати годувати дитини винятково грудьми протягом перших шести місяців життя і зберігати грудне вигодовування до двох років з відповідним прикормом.

5. Тероризм, збройні конфлікти та інші, пов’язані з насильством над людиною, ситуації викликають стресові стани у дітей. У цих умовах діти потребують особливої уваги батьків і можливості висловити свої почуття, описати свої враження прийнятним для їхнього віку способом.

Коли, в результаті терористичного акту, збройного конфлікту та інших, пов’язаних з насильством ситуацій, діти втрачають близьких людей, звичну обстановку і відчувають себе покинутими, наслідком перенесених страху, болю і насильства є прояв стресових реакцій. Деякі замикаються в собі, інші стають агресивними. Якщо дитина не одержує належної допомоги, її страждання можуть тільки збільшитись.

Діти у віці від 3 до 6 років можуть почувати себе відповідальними за те, що відбулося, і це може викликати формування у них глибокого почуття провини. Дітям старшого віку необхідні підтримка і увага з боку турботливого дорослого, вони мають потребу в постійному схваленні, їх не можна сварити.

Діти старшого віку краще розуміють травматичні ситуації і вони, деякою мірою, ще більш уразливі до стресових переживань, аніж діти молодшого віку, тому вони можуть, навіть, звинувачувати себе у неспроможності запобігти тому, що відбулося.

Для повернення почуття захищеності й цілісності дітям якнайшвидше необхідно створити умови звичного плану життя – залучення в життя нової громади, призначення їм певної соціальної ролі, відвідування школи, спокійної ігри, спортивні заходи та інші форми відпочинку, стабільний графік харчування і сну.

Якщо стресова реакція у дитини затягується і набуває гострого характеру, вона буде потребувати особливої кваліфікованої допомоги.

6. Особливу небезпеку представляють вибухонебезпечні предмети і бойові припаси, що не розірвалися. Дітям необхідно забезпечити безпечні місця для ігор і суворо заборонити їм брати в руки незнайомі предмети і гратися з ними.

Велику небезпеку для життя й здоров’я людей становлять вибухонебезпечні предмети (газові магістралі й побутові прилади, водонагрівальні бачки, телевізори і т.п.), а також бойові припаси, які не розірвались.

Старі боєприпаси дуже небезпечні для життя і здоров’я людей, тому що, в результаті впливу на них вологи, утворюються хімічні сполуки, здатні вибухати навіть при легкому дотику.

Особливо небезпечні протипіхотні міни, які бувають різної форми, розміру й кольору, як правило, непомітні, і спрацьовують під тиском ваги, при натягуванні дроту, при простому торканні або зміні кута їхнього нахилу.

Небезпечним є не тільки сам вибух, який впливає на людину за рахунок миттєво підвищеного тиску повітря (ударної хвилі) а і його наслідки, тобто поранення людей уламками від будинків і споруд, камінням, битим склом і іншими предметами, які розлітаються й підхоплюються ударною хвилею.

Найнебезпечнішими є вибухи в житлових і громадських будинках, а також у місцях скупчення людей.

ЯК ДІЯТИ ПРИ ЗАГРОЗІ ВИНИКНЕННЯ АБО В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ


Землетрус, сель, зсув, повінь, ураган, буря, смерч, гроза й т.ін.

Для зменшення негативних наслідків необхідно:

а). при всіх видах небезпеки:

для одержання інформації про надзвичайну ситуацію по мережах оповіщення репродуктор радіотрансляції повинен бути постійно включеним;

зберігати спокій, попередити сусідів, у першу чергу подбати про дітей, хворих, літніх, вагітних жінок, надати їм, у разі необхідності, допомогу;

аптечку першої допомоги з набором перев’язувальних і лікарських засобів, документи, гроші, електричний ліхтарик, сірники, відро з піском, вогнегасник постійно зберігати під руками;

знати, де і як вимикається електроживлення, подача води й газу;

завчасно створити запас консервованих харчових продуктів і питної води, розрахований на перші 3 доби. Все це скласти в рюкзак і зберігати на видному місці;

у квартирі не повинні зберігатися легкозаймисті або отруйні речовини;

б). при землетрусі, наближенні селевого потоку, зсуві:

протягом 20-30 секунд вибігти на відкрите місце й триматися там подалі від будинків та інших споруд, а також обірваних електричних дротів;

щоб уникнути зупинки ліфта між поверхами не користуватися ліфтом;

для запобігання можливих вибухів газу і отруєння ним – відключити газ, від’єднати всі споживачі електроенергії від мережі, перекрити воду, обережно поводитись з відкритим вогнем;

в). при раптовій повені:

по можливості, негайно залишити зону затоплення, а при неможливості зробити це – піднятися на верхні поверхи (горище, дах, дерево) і подавати сигнали рятувальникам;

потрапивши у воду, зняти із себе важкий одяг, взуття, відшукати поблизу предмети (дошки, дерев’яні двері, бочки й т.ін.), якими можна скористатися, щоб залишитись на плаву;

г). при одержанні штормового попередження про ураган, бурю, смерчі:

не відправляти дітей у дитячий садок і школу;

міцно закрити вікна, двері, горищні люки й вентиляційні отвори;

великі вікна й вітрини закрити дошками;

не виходити на вулицю відразу після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин пориви вітру можуть повторитись;

на відкритій місцевості притиснутися до землі на дні будь-якої заглибини (яр, канава, кювет, яма та ін..);

якщо ви перебуваєте на воді – негайно плисти до берега;

д). при грозі:

вдома:

відключити всі електроприлади, витягти з телевізора кабель зовнішньої антени, закрити всі вікна, кватирки і не наближатись до них;

у сильну грозу знаходитися в центрі кімнати, подалі від заземлених батарей, кранів, а в будинках із пічними трубами – від печей.

на місцевості:

- на відкритій місцевості

якщо ви перебуваєте в групі людей – триматися розосереджено, всі металеві предмети скласти за 15-20 метрів від людей, під час руху – йти по одному, не поспішаючи;

зійти з підвищеного місця і сховатися в сухій ямі, канаві, яру;

- у лісі

укритися серед невисоких дерев, не сидіти на узліссі, великих галявинах, під самотнім деревом (деревом, яке височить над іншими);

- у горах

при пересування не торкатися скель і стрімких стін, укритися за 3-8 метрів від них;

- на воді

вийти з водойми, а при неможливості – спустити щоглу або заземлити її на воду через весло, кіль, шварт;

- при зустрічі з кульковою блискавкою:

у приміщенні – пройти в сусідню кімнату й лягти на підлогу, під ліжко або стіл;

відступити під захист якого-небудь випадкового прикриття (дерева, будинку та ін..), закриваючи обличчя руками;

якщо блискавка реагує на ваш рух – лягти на землю, прикрити шию й голову руками.

Радіаційна, хімічна аварія


Негайно увімкнути всі засоби зв’язку й уважно слухати інформацію з мереж оповіщення;

провести роботи з герметизації житлових приміщень: вікна закрити щільною тканиною, замазати щілини й отвори, двері щільно закрити;

підготувати й помістити в тару, яка щільно закривається, запас харчових продуктів і води на 3 доби, документи, гроші, ліки та інші необхідні речі;

попередити сусідів і, у разі необхідності, надати їм допомогу;

не виходити з приміщення без гострої потреби;

при оголошенні евакуації, в першу чергу, із зони зараження вивести (вивезти) дітей та інвалідів;

під час перебування на вулиці використовувати протигази, респіратори, плащі, накидки, а у разі їхньої відсутності – шматки тканини, змочені водою головні убори, рукавиці, чоботи тощо;

на забрудненій території не можна роздягатись, сидіти на землі, палити;

приймати їжу тільки в закритих приміщеннях, попередньо ретельно помивши руки й прополоскавши рот 0,5% розчином харчової соди;

у польових умовах приймати їжу можна тільки захищених від вітру й пилу місцях;

не вживати продукти й воду, які не пройшли відповідного контролю;

не купатися у відкритих водоймах, не збирати гриби, ягоди; після виходу із зони зараження зняти одяг, ретельно вимити очі, ніс, рот і по можливості прийняти душ.

Пожежа


При виникненні пожежі:

а). у приміщенні:

з початком пожежі спробувати погасити її власними силами;

сповістити сусідів і пожежну службу;

якщо первинні зусилля з гасіння пожежі не дали результату, необхідно залишити приміщення в бік, протилежний пожежі, по не задимленим сходам або перейти на балкон;

евакуацію з балкону здійснювати пожежними сходами або через сусідню квартиру, якщо там немає вогню;

б). при виході з вогнища пожежі на місцевості рухатися проти вітру, закривши попередньо голову й обличчя вологою тканиною;

при неможливості вийти з зони пожежі на місцевості накритися вологою тканиною і намагатися дихати повітрям, яке перебуває поблизу землі і менш задимлене. Рот і ніс при цьому закрити одягом або шматком якої-небудь тканини;

в). на транспортному засобі (у поїзді, літаку, на судні, метро, міському транспорті);

про запах диму негайно сповістити провідника, стюардесу, капітана, водія;

під час пожежі не провокувати паніку криками «Пожежа!», «Рятуйтеся!» та ін.

загасити невелике вогнище пожежі за допомогою вогнегасника й підручних засобів (вода з туалетів, мінеральна газована, молоко та ін..);

захистити дихальні шляхи можна тканиною;

евакуюватися з транспорту.

Аварія


а). загальні дії на всіх видах транспорту:

вчасно ознайомитись з інструкціями й пам’ятками, що знаходяться на транспортному засобі;

знати, де розташовуються і як діють аварійні виходи;

суворо виконувати команди екіпажа, водія;

першими рятувати дітей і жінок;

не захаращувати проходи речами;

забрати зі столу й підлоги гострі й т.п. предмети;

не перевантажувати верхні багажні полиці;

б). на наземному транспорту (у поїзді, автобусі, тролейбусі, автомобілі та ін.):

вкладати дітей у вагони, міжміському автобусі на найнебезпечніші місця – нижні, в бік руху полиці;

на бічних полицях лягати ногами в бік руху, щоб при різкому гальмуванні не зламати шийні хребці;

не висовувати голову з вікон транспорту, який рухається;

в). на повітряному транспорті:

застебнути ремінь, підігнавши його під свою фігуру;

якщо відбулася розгерметизація літака – негайно надягти кисневу маску, допомогти зробити це дітям, сусідам;

за аварійної посадки зняти сережки, окуляри та інші гострі, крихкі предмети; прийняти позу безпеки – голову схилити, ліктями й коліньми впертися в переднє крісло, під живіт і груди покласти м’які речі;

за командою екіпажу покинути літак через основні, аварійні виходи і відбігти від нього на безпечну відстань;

в). на водному транспорті:

знати, де зберігаються індивідуальні засоби порятунку, навчитися поводитися з ними;

довідатись про найкоротший шлях на шлюпкову палубу;

запам’ятати знаки тривожного оповіщення;

після оголошення сигналу шлюпкової тривоги взяти рятувальний нагрудник, по можливості, теплий одяг, документи, утеплитися і найкоротшим шляхом піднятись на шлюпкову палубу;

під час стрибання у воду – оглянути місце приводнення, обхопити, відтягнути вниз рятувальний нагрудник і стрибнути в момент найвищого підйому води ногами вниз;

відплисти від потопаючого судна.

Вибух


Для запобігання вибуху:

а). при поводженні з газом:

періодично перевіряти герметичність шлангів і нарізних сполучень на трубах за допомогою мильної піни;

газовий балон повинен стояти в добре провітрюваному приміщенні або на вулиці;

не перевіряти витік газу за допомогою полум’я сірника;

якщо в сімї малолітні діти, виходячи з будинку необхідно закривати газ за допомогою грану, розташованого на газовій трубі.

З появою запаху газу необхідно:

евакуювати з квартири мешканців;

негайно закрити кран газопроводу або винести з приміщення газовий балон і провітрити приміщення;

категорично заборонити користування сірниками, запальничками, свічками, телефоном, включення електричного освітлення;

б). при виявленні боєприпасів:

позначити (обгородити) їх місцезнаходження;

не можна брати в руки або торкатися до них;

при виявленні міни зупинитись й повільно пройти по своїх слідах назад або ж просто завмерти на місці і покликати кого-небудь на допомогу;

нікого не підпускати до того місця, де знаходяться боєприпаси, для чого організувати чергування до прибуття представників влади;

сповістити місцеві органи влади, міліцію, військомат, оперативно-рятувальну службу.

Терористичний акт


Основними видами терористичних актів є: вибухи, небезпечні речовини, підпали, захоплення заручників, викрадення літака, кримінальний тероризм і т.ін.

Щоб уберегти себе необхідно:

а). у будинку:

познайомитися з мешканцями будинку;

звертати особливу увагу на незнайомих людей у будинку й поблизу нього;

остерігатись посилок і листів, які викликають підозру;

б). на вулиці:

уникати місць скупчення людей (ринки, стадіони, вокзали, видовищні заходи та ін.);

не наближатися до залишених в людних місцях підозрілих предметів;

зупиняти людей, які намагаються перевірити вміст сумок, пакетів, коробок, які хтось залишив, або швидко відійти від них;

не піднімати знайдені на вулиці дрібні речі (свистки, авторучки, портсигари, іграшки та ін.).

г). при захопленні заручників, у тому числі з викраденням літака, автобуса та ін.:

беззаперечно виконувати накази терористів;

не виділятись з маси інших людей, пасажирів;

при пострілах і вибухах сісти на підлогу, закрити голову руками;при застосуванні сльозоточивих речовин – закрити очі, захистити дихальні шляхи мокрою тканиною;

виконувати накази групи захоплення при звільненні;

Не можна:

чинити фізичний опір і демонструвати своє ставлення до терористів;

вставати, брати речі, відкривати сумки, лізти в кишені без дозволу терористів;

під час бойових дій підхоплюватися, намагатися втекти;

намагатися допомагати групі захоплення без їхнього наказу;

терти очі й обличчя при застосуванні сльозоточивих речовин.

У випадку потрапляння в стрілянину


а). на вулиці:

вжити заходів до порятунку дітей;

лягти й оглядітися, вибрати найближче укриття і пробратись до нього, не піднімаючись на повний зріст;

з першою нагодою – сховатися в під’їзді найближчого будинку, підземного переходу;

б). вдома:

почувши стрілянину не підходити до вікон і не висовуватися для з’ясування обстановки;

виключити світло в кімнаті;

по квартирі пересуватися поповзом;

укритися у ванній кімнаті, лягти у ванну або на підлогу для виключення поразки кулею від рикошету;

не використовувати як одяг захисну й армійську форму;

не демонструвати наявність зброї.

Безпека в місті


Для створення безпечного перебування в місті необхідно:

уникати нічних виходів у місто;

мати при собі засоби захисту (електрошок, газовий балончик та ін.);уникати криміногенних районів міста;

не ходити по погано освітлених, малолюдних місцях (прохідних дворах, пустирях, новобудовах, скверах і парках), намагаючись скоротити шлях;

зберігати гроші й коштовні речі, не показуючи їх стороннім;

на вулиці намагатись знаходити попутників, які йдуть із вами в один бік;

не сідати в машину до незнайомих людей, а користуватися таксі;

попросити родичів або друзів зустріти вас на півдорозі;

іти по тротуарах ближче до дороги, далі від парканів, кущів або по проїзній частині вулиці;

побачивши потенційно небезпечні компанії заздалегідь переходити на інший бік вулиці або звертати в провулки;

не заходити в ліфт з людьми, яких ви не знаєте;

не відкривати двері незнайомим людям;

не залишати ключі від квартири в доступних для інших місцях (поштовій скриньці, під килимком)

Кiлькiсть переглядiв: 644

Коментарi